Логін:
Пароль:

Українська асоціація когнітивно-поведінкової терапії

Когнітивно-біхевіоральна (або когнітивно-поведінкова) терапія – це сучасний напрям в психотерапії, який ґрунтується на численних наукових дослідженнях, які показали його ефективність для широкого кола проблем (зокрема: тривозі і паніці, фобіях, депресії, обсесивно-компульсивному розладі, проблемах залежної поведінки, сексуальних проблемах, хронічному болі, тиках, стриманню гніву, наркотичної та алкогольної залежності, шизофренії, проблемах у навчанні, біполярному розладі, посттравматичному стресовому розладі, порушеннях сну).


Слово “Когнітивна” у назві методу походить від латинського cognitio – що означає пізнання. “Біхевіоральна” перекладається українською як поведінкова і означає використання в процесі терапії технік, спрямованих на вироблення в клієнта нових навичок поведінки, або корекції існуючих. Особливо широко поведінкові техніки використовуються в роботі з дітьми.


Ефективність когнітивної психотерапії є експериментально доведеною, що якісно відрізняє цей напрям від інших. Через експериментальну обґрунтованість методу, когнітивна терапія є психотерапією, що оплачується страховими компаніями в Європі. Але, попри широку розповсюдженість цього підходу за кордоном, на теренах України він мало відомий. На жаль, уявлення про когнітивну психотерапію навіть в середовищі професіоналів є часто або відсутніми взагалі, або викривленими.


Якими же є основні риси, що відрізняють цей підхід від інших? Основною рисою, яку можна помітити в самій назві методу є положення про вплив пізнавальних процесів, а особливо мислення, людини на емоційні, поведінкові та соматичні реакції. Основну причину психологічних проблем когнітивна психотерапія вбачає у сприйнятті людиною світу, в способі інтерпретації подій, що відбуваються навколо неї.


Як писав римський стоїк Епіктет: ”Людей засмучують не події, а те, як вони їх сприймають”.


В процесі роботи клієнт разом з психотерапевтом досліджують переконання клієнта, що опосередковують його сприйняття світу. Результатом цієї роботи може бути перегляд існуючих переконань та розробка таких, що дозволять клієнту зменшити дезадаптивну поведінку, покращити емоційний стан та досягати бажаного в житті. Когнітивний психотерапевт не дає клієнту порад, а навчає користуватися кращими стратегіями мислення, ефективність його роботи залежить не стільки від його життєвого досвіду, скільки від його професійних навичок.


Дуже важливою рисою процесу когнітивної психотерапії є співпраця терапевта з клієнтом. Клієнт визначає, що саме він хоче змінити, і є активним учасником процесу терапії.


Когнітивно-біхевіоральна психотерапія є відкритим методом, терапевт пояснює клієнту, що саме відбувається, навчає його технікам когнітивної психотерапії. Завдяки цьому клієнт може використовувати отримані навички для подолання проблем в майбутньому, не потребуючи психотерапевта та не стаючи залежним від нього.


Однією з особливостей когнітивно-поведінкової психотерапії є використання домашніх завдань. Домашні завдання підвищують ефективність терапії, виносячи її також і за межі кабінету психолога. Домашні завдання стосуються відпрацювання нових навичок, які освоює клієнт на сесії та можуть включати поведінкові компоненти. Завдяки системі домашніх завдань вартість послуг терапевта може значно зменшитися за рахунок збільшення часу між сесіями та збільшенню обсягу самостійної роботи клієнта.


Завдяки структурі сесій та націленості на вироблення навичок клієнт в цій моделі психотерапії швидко навчається досягати душевної рівноваги самостійно та жити щасливим життям без сторонньої допомоги.